Словник української мови (1927)/кріпость
◀ кріпний | Словник української мови К кріпость |
кріпота ▶ |
|
Крі́пость, пости, ж. 1) Сила, крепость. Ти — господь моєї кріпости і сили. К. Псалт. 103. 2) Крепость, укрепление. Дорош розміряв окопи…, бо знав і кріпості будувать. Стор. II. 55.