Словник української мови (1927)/кружка
| ◀ кружілка | Словник української мови К кружка |
кружкома ▶ |
|
Кру́жка, ки, ж. Часть гончарного круга. См. Круг 11. Вас. 179.
*Кружка́, нар. В кружок, кругообразно, делая круг. Сяде верхи на ломаку, та й гасає кружка по вигону. Пир. у., Конон. Става́ти, сіда́ти кружка́. Становиться, садиться в круг. Жонаті чоловіки тим часом стали в раді кружка і обрали з між себе отамана. Г. Барв. 138. Сідайте ж бо кружка та й слухайте! МВ. *Всі посідали в траві кружка, зробили коло. Мирн. Ркп. Кружка́ бі́гати. Кругом бегать. Херс. Голова́ кружка́ йде́. Голова кружится. Г. Барв. 532.