Словник української мови (1927)/кружиня
◀ кружина | Словник української мови К кружиня |
кружівка ▶ |
|
Кружина́, ни́ и кружиня́, ні́, ж. 1) Окружность. Чотирі четверті кружині. Черниг. у. Се болото верстов із сім кружині. *2) = Круг 4. Кружина та виходила от з чого. Коли б не було загати, дак зробив би кілька ступнів через межу та й годі; а тепер — ходи навкруги. Кон. III. 275.