Словник української мови (1927)/кропило

by Борис Грінченко

◀ кропив'янка

Словник української мови Борис Грінченко К кропило

кропильниця ▶

Київ: Горно, 1927

Кропи́ло, ла, с. 1) Кропило. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. *2) Кузнечная кисть. Ще є в кузні кропило, те, що вогонь гасити. Крим. Ум. Кропи́льце.