Словник української мови (1927)/крокіс
◀ кроківка | Словник української мови К крокіс |
крокіш ▶ |
|
Крокі́с, косу, м. Раст.: а) Дикий шафран, Carthaumus crocos. б) Pulmonaria mollis. Лв. 101. Квітками сухими то з рожі, то з крокосу обквічали. ЗОЮР. II. 290. Та купили крокосу дівочкам у косу. Грин. III. 95.