Словник української мови (1927)/кришити

by Борис Грінченко

◀ кришильний

Словник української мови Борис Грінченко К кришити

кришіння ▶

Київ: Горно, 1927

Криши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Шевч. Чого не люблю, того і у борщ не кришу. Ном. № 5075. 2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину. Стор. 3) Резать, разрезывать. Сало кришене стоїть на столі. Г. Барв. 201.