Словник української мови (1927)/крикливці
◀ крикливиця | Словник української мови К крикливці |
крикнути ▶ |
|
*Крикли́вці, ців, ж, мн. = Крикли́виці. Крикливці напали. Кон. «Правда», 1875, 174.
◀ крикливиця | Словник української мови Борис Грінченко К крикливці |
крикнути ▶ |
|
Словник української мови — К
крикливці
Борис Грінченко
1927
*Крикли́вці, ців, ж, мн. = Крикли́виці. Крикливці напали. Кон. «Правда», 1875, 174.