Словник української мови (1927)/крийма
| ◀ криівка | Словник української мови К крийма |
крик ▶ |
|
Кри́йма, нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, крийма укривали. ЗЮЗО. I. 176.
| ◀ криівка | Словник української мови Борис Грінченко К крийма |
крик ▶ |
|
Словник української мови — К
крийма
Борис Грінченко
1927
Кри́йма, нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, крийма укривали. ЗЮЗО. I. 176.