Словник української мови (1927)/крижівка

by Борис Грінченко

◀ крижина

Словник української мови Борис Грінченко К крижівка

крижівниця ▶

Київ: Горно, 1927

*Крижі́вка, ки, ж. 1) Круглая пластинка, кружок (по-польськи krzyżówka — філе, філейна частина). 2) Позвонок. Різати редьку крижівками, себ-то не вподовж, а кружальцями впоперек. Не покришила буряк, а порізала тонкими крижівками. Крим.