Словник української мови (1927)/кригнати
| ◀ крига | Словник української мови К кригнати |
криж ▶ |
|
Кри́гнати, наю, єш, гл. Хиреть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.
| ◀ крига | Словник української мови Борис Грінченко К кригнати |
криж ▶ |
|
Словник української мови — К
кригнати
Борис Грінченко
1927
Кри́гнати, наю, єш, гл. Хиреть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.