Словник української мови (1927)/кривуляти

by Борис Грінченко

◀ кривулястий

Словник української мови Борис Грінченко К кривуляти

кривунда ▶

Київ: Горно, 1927

Кривуля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Искривлять, делать кривые, ломаные линии. Желех. 2) Хромать, ковылять. Безногий шов, кривуляв, на підсінню простий став. Чуб. V. 65.