Словник української мови (1927)/кривомовий
◀ кривоколінчик | Словник української мови К кривомовий |
кривоніг ▶ |
|
Кривомо́вий, а, е. 1) Плохо говорящий, косноязычный. *2) Лукавый в речах, лукавствующий. Тим язикам лихим, калікам кривомовим. К. Дз. 25.