Словник української мови (1927)/кресаня
| ◀ кресаночка | Словник української мови К кресаня |
кресати ▶ |
|
Креса́ня, ні, ж. = Криса́ня. На голові кресаня в самих павах. Федьк. А брат убереться, кресаню з полами насуне на чоло. Федьк. Ум. Креса́ночка. Здоймив, здоймив кресаночку та й перехрестився. Гол. I. 230.