Словник української мови (1927)/красивиця
| ◀ красивий | Словник української мови К красивиця |
красий ▶ |
|
*Краси́виця, ці, ж. Красавица. Таких красивиць, як ти, на світі багацько. — Ой же що ти задумав-загадав, що такую розкрасивицю втеряв! (Пісня). Крим.