Словник української мови (1927)/крайній
◀ крайник | Словник української мови К крайній |
крайок ▶ |
|
Кра́йній, я, є. 1) Крайний. Зачну свататися з крайньої хати. ЗОЮР. I. 309. *2) Окончательный. Крайня ціна. Полт. у. Г. Йов.
◀ крайник | Словник української мови Борис Грінченко К крайній |
крайок ▶ |
|
Словник української мови — К
крайній
Борис Грінченко
1927
Кра́йній, я, є. 1) Крайний. Зачну свататися з крайньої хати. ЗОЮР. I. 309. *2) Окончательный. Крайня ціна. Полт. у. Г. Йов.