Словник української мови (1927)/кравчина
| ◀ кравчик | Словник української мови К кравчина |
кравчиня ▶ |
|
Кравчи́на, ни, ж. Название войска, собранного в конце XVI в. С. Наливайком. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Шевч. 52. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала. Срезн., Запорож. Стар. I. 39.