Словник української мови (1927)/кравець
◀ кравецтво | Словник української мови К кравець |
кравецький ▶ |
|
Краве́ць, вця́, м. Портной. Кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу. К. ЧР. 12. Вражі кравці не вгодили і каптана вкоротили. Мет. Ум. Кра́вчик. Первий городок — усе кравчики, другий городок — усе ткачики, третій городок — усе шевчики. Чуб. III. 387.