Словник української мови (1927)/кошик
◀ кошечник | Словник української мови К кошик |
кошикарство ▶ |
|
Ко́шик, ка, м. 1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Ном. № 10479. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. МВ. III. 39. 2) Корзина плетеная на телеге для перевозки картофеля, бураков и пр. Чуб. VII. 403. 3) Мн. Раст. Trifolium montanum. ЗЮЗО. I. 139.