Словник української мови (1927)/кочовник
◀ кочовище | Словник української мови К кочовник |
кочубей ▶ |
|
*Кочівни́к, ка́ и кочо́вник, ка, м. Кочевник. Сл. Нік.
◀ кочовище | Словник української мови Борис Грінченко К кочовник |
кочубей ▶ |
|
Словник української мови — К
кочовник
Борис Грінченко
1927
*Кочівни́к, ка́ и кочо́вник, ка, м. Кочевник. Сл. Нік.