Словник української мови (1927)/коч
| ◀ коцюрга | Словник української мови К коч |
кочало ▶ |
|
Коч, ча, м. Род фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим. Шевч. 515.
| ◀ коцюрга | Словник української мови Борис Грінченко К коч |
кочало ▶ |
|
Словник української мови — К
коч
Борис Грінченко
1927
Коч, ча, м. Род фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим. Шевч. 515.