Словник української мови (1927)/коханок
◀ кохання | Словник української мови К коханок |
коханочка ▶ |
|
Коха́нок, нка, м. = Коха́нець. Росказала гайдамаці, хто вона, і як її пустив старий чоловік до коханка. Стор. I. 35. І сама тобі коханка передам. Сніп. 63. Ум. Коха́ночок. Рибалочки-коханочки та рибку ловили. Мил. 120.