Словник української мови (1927)/костричитися
| ◀ костриця | Словник української мови К костричитися |
костричуватий ▶ |
|
Костри́читися, чуся, чишся, гл. Хорохориться, ерошиться. Блоха усе костричиться. Ном. № 2461.
| ◀ костриця | Словник української мови Борис Грінченко К костричитися |
костричуватий ▶ |
|
Словник української мови — К
костричитися
Борис Грінченко
1927
Костри́читися, чуся, чишся, гл. Хорохориться, ерошиться. Блоха усе костричиться. Ном. № 2461.