Словник української мови (1927)/костирник
| ◀ костерява | Словник української мови К костирник |
костирство ▶ |
|
Кости́рник, ка, м. Игрок в кости. Которі п'яниці, которі костирники не хочете в кості програвать, ідіть до мене в охотне військо погулять. Дума.