Словник української мови (1927)/костер

by Борис Грінченко

◀ костельник

Словник української мови Борис Грінченко К костер

костерява ▶

Київ: Горно, 1927

Косте́р, тра́, м. 1) Сажень дров. 2) Куча камыша, сложенная из 30 кіп камыша, причем каждая копа́ имеет 60 кулі́в. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І. *3) Раст. Костёр.