Словник української мови (1927)/косорити
◀ косорий | Словник української мови К косорити |
косоритися ▶ |
|
Косо́рити, рю, риш, гл. Наряжать, красиво одевать. Желех.
◀ косорий | Словник української мови Борис Грінченко К косорити |
косоритися ▶ |
|
Словник української мови — К
косорити
Борис Грінченко
1927
Косо́рити, рю, риш, гл. Наряжать, красиво одевать. Желех.