Словник української мови (1927)/косматій
| ◀ космак | Словник української мови К косматій |
космачитися ▶ |
|
Косматі́й, тія́, м. Человек в космах, косматый. Встречено в пасхальной вирше, в приложении к Іоанну Крестителю: Йван Косматій його хрестив. О. 1862. VI. 51.