Словник української мови (1927)/коріньковий

by Борис Грінченко

◀ корінь

Словник української мови Борис Грінченко К коріньковий

коркобець ▶

Київ: Горно, 1927

Корінько́вий, а, е. 1) Сделанный из корня. Корінькова люлька. 2) О водке: настоянная на кореньях. Була і пінна… і запікана, і полинькова, і корінькова. Кв. II. 185. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.