Словник української мови (1927)/корівник
| ◀ корівне | Словник української мови К корівник |
корівниця ▶ |
|
*Корівни́к, ка́, м. Сарай или загорода для рогатого скота. Сл. Яворн.
| ◀ корівне | Словник української мови Борис Грінченко К корівник |
корівниця ▶ |
|
Словник української мови — К
корівник
Борис Грінченко
1927
*Корівни́к, ка́, м. Сарай или загорода для рогатого скота. Сл. Яворн.