Словник української мови (1927)/корчувати
| ◀ корчування | Словник української мови К корчувати |
корчуватися ▶ |
|
Корчува́ти, чу́ю, єш, гл. Корчевать. Чигир. у.
| ◀ корчування | Словник української мови Борис Грінченко К корчувати |
корчуватися ▶ |
|
Словник української мови — К
корчувати
Борис Грінченко
1927
Корчува́ти, чу́ю, єш, гл. Корчевать. Чигир. у.