Словник української мови (1927)/корч
| ◀ корцівка | Словник української мови К корч |
корчага ▶ |
|
Корч, ча́, м. 1) Пень. 2) Куст. Тілько при долині два корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. Ко́рчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
| ◀ корцівка | Словник української мови Борис Грінченко К корч |
корчага ▶ |
|
Словник української мови — К
корч
Борис Грінченко
1927
Корч, ча́, м. 1) Пень. 2) Куст. Тілько при долині два корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. Ко́рчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.