Словник української мови (1927)/коростівець
◀ короставка | Словник української мови К коростівець |
коростій ▶ |
|
*Коростіве́ць, вця́, м. = Корості́й. Чортів коростівець. Екат. г. Сл. Яворн.
◀ короставка | Словник української мови Борис Грінченко К коростівець |
коростій ▶ |
|
Словник української мови — К
коростівець
Борис Грінченко
1927
*Коростіве́ць, вця́, м. = Корості́й. Чортів коростівець. Екат. г. Сл. Яворн.