Словник української мови (1927)/коростявіти
| ◀ коростявий | Словник української мови К коростявіти |
коростяний ▶ |
|
Коро́стявіти, вію, єш, гл. Заболевать чесоткою.
| ◀ коростявий | Словник української мови Борис Грінченко К коростявіти |
коростяний ▶ |
|
Словник української мови — К
коростявіти
Борис Грінченко
1927
Коро́стявіти, вію, єш, гл. Заболевать чесоткою.