Словник української мови (1927)/коростуватий

by Борис Грінченко

◀ коростовий

Словник української мови Борис Грінченко К коростуватий

коростявий ▶

Київ: Горно, 1927

Коростува́тий, а, е. Коростува́те по́ле. Поле, на котором много всяких корней. Чигир. у.