Словник української мови (1927)/коронування

by Борис Грінченко

◀ короночка

Словник української мови Борис Грінченко К коронування

коронувати ▶

Київ: Горно, 1927

Коронува́ння, ня, с. 1) Коронование. 2) Обряд принятия нового члена в общество парубкі́в, состоящий в поднятии принимаемого на руках, пении обрядовой песни и затем угощении. КС. 1887. VIII. 767—768.