Словник української мови (1927)/короновка
◀ коронний | Словник української мови К короновка |
корононька ▶ |
|
Короно́вка, ки, ж. Венец при венчании супругов. Де ж ти підеш, Марисенько, під божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.