Словник української мови (1927)/коровиця

by Борис Грінченко

◀ коровина

Словник української мови Борис Грінченко К коровиця

коровід ▶

Київ: Горно, 1927

Коро́виця, ці, ж. 1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685. 2) Насек. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. I. 7. 3) — рога́та. Насек. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. I. 6.