Словник української мови (1927)/корне
| ◀ кормний | Словник української мови К корне |
корноз ▶ |
|
Ко́рне, нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно, бардзо покорне! (Одно из свадебных приглашений). Kolb. I. 226.