Словник української мови (1927)/копилля
◀ копилиця | Словник української мови К копилля |
копилча ▶ |
|
Копи́лля, ля, с. соб. 1) Сапожные колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики в санях. См. Копи́л 2.
◀ копилиця | Словник української мови Борис Грінченко К копилля |
копилча ▶ |
|
Словник української мови — К
копилля
Борис Грінченко
1927
Копи́лля, ля, с. соб. 1) Сапожные колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики в санях. См. Копи́л 2.