Словник української мови (1927)/конюхарити
◀ конюх | Словник української мови К конюхарити |
конюший ▶ |
|
Конюха́рити, рю, риш, гл. Быть конюхом. Вх. Зн. 28.
◀ конюх | Словник української мови Борис Грінченко К конюхарити |
конюший ▶ |
|
Словник української мови — К
конюхарити
Борис Грінченко
1927
Конюха́рити, рю, риш, гл. Быть конюхом. Вх. Зн. 28.