Словник української мови (1927)/консистент

by Борис Грінченко

◀ конотувати

Словник української мови Борис Грінченко К консистент

консистенція ▶

Київ: Горно, 1927

Консисте́нт, та, м. Употребляется более во мн. ч. Консисте́нти. Польские войска, стоявшие постоем в Украине. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями. К. ЧР. 9.