Словник української мови (1927)/коноплястий
◀ коноплярка | Словник української мови К коноплястий |
конотувати ▶ |
|
Конопля́стий, а, е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у.
◀ коноплярка | Словник української мови Борис Грінченко К коноплястий |
конотувати ▶ |
|
Словник української мови — К
коноплястий
Борис Грінченко
1927
Конопля́стий, а, е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у.