Словник української мови (1927)/конич
◀ конити | Словник української мови К конич |
кониченько ▶ |
|
Ко́нич, ча, м. = Конюши́на. Вх. Лем. 426.
◀ конити | Словник української мови Борис Грінченко К конич |
кониченько ▶ |
|
Словник української мови — К
конич
Борис Грінченко
1927
Ко́нич, ча, м. = Конюши́на. Вх. Лем. 426.