Словник української мови (1927)/конечність
| ◀ конечний | Словник української мови К конечність |
конечно ▶ |
|
*Коне́чність, ности, ж. 1) Цель. Життєва́ —. Цель жизни. Смачно зісти і добре випити, це була тоді життєва конечність. Лепк. 2) Необходимость. Вчительського стану… я довгі літа власними силами добивався — не з покликання, а з конечности. Борд.