Словник української мови (1927)/кондури
◀ кондричитись | Словник української мови К кондури |
кондяк ▶ |
|
Конду́ри, рів, мн. Род сапог у жителей Покутья галицкого. Kolb. I. 44.
◀ кондричитись | Словник української мови Борис Грінченко К кондури |
кондяк ▶ |
|
Словник української мови — К
кондури
Борис Грінченко
1927
Конду́ри, рів, мн. Род сапог у жителей Покутья галицкого. Kolb. I. 44.