Словник української мови (1927)/комонно
◀ комонниця | Словник української мови К комонно |
комонь ▶ |
|
Комо́нно, нар. Конно.
◀ комонниця | Словник української мови Борис Грінченко К комонно |
комонь ▶ |
|
Словник української мови — К
комонно
Борис Грінченко
1927
Комо́нно, нар. Конно.