Словник української мови (1927)/комарів
| ◀ комарище | Словник української мови К комарів |
комарник ▶ |
|
Комарі́в, ре́ва, ре́ве. Принадлежащий, свойственный комару. Шевчиха не злюбила, загадала шевцю черевики шити з комаревої шкури. Нп. З комаре́ву ні́жечку, *на комарі́в носо́к. Немножко, очень мало. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізочку. Ном., стр. 283. *Дала отак, на комарів носок, — тільки покуштувати. Умань. Ефр. Комаре́ві но́сики. Раст. = Сокирки́.