Словник української мови (1927)/комарь
| ◀ комарня | Словник української мови К комарь |
комаство ▶ |
|
Кома́рь, ря́, м. 1) Комар. Не лучче б нам з ляхами, мосцівими панами, мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. Дума. 2) Название тощего вола. КС. 1898. VII. 46. 3) Род детской игры. Ив. 27. Ум. Кома́рик, кома́ронько. І нас бог не оставить, коли й комарика й малюсеньку комашинку доглядає. Кв. Вилетіла муха з хати комарика рятувати. Нп. Ув. Комари́ще. Ой се ж лежить комарище, славного війська козачище. Лукаш.