Словник української мови (1927)/колінкувати
◀ колінечко | Словник української мови К колінкувати |
колінкуватий ▶ |
|
*Колінкува́ти, ку́ю, єш, гл. Двигаться на коленях. Сонце пражить, але не пражить, аж огнем сипле, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкура з колін обскакує. Стеф.