Словник української мови (1927)/коляда
| ◀ колющий | Словник української мови К коляда |
колядин ▶ |
|
Коляда́, ди́, ж. 1) Рождественский праздник, когда поют колядки́. Будьте здорові з колядою! Ном. № 343. 2) Песни в вечер 25 декабря. Пустіть його до хати, він вам буде коляди співати. Чуб. III. 425. 3) Вознаграждение колядникам за песни. Он і пан іде, коляду несе: коробку вівса, наверх ковбаса. Нп.