Словник української мови (1927)/коловідниця
◀ коловий | Словник української мови К коловідниця |
коловодник ▶ |
|
*Колові́дниця, ці, ж. Ворабка (столярн.). Сл. Дубр.
◀ коловий | Словник української мови Борис Грінченко К коловідниця |
коловодник ▶ |
|
Словник української мови — К
коловідниця
Борис Грінченко
1927
*Колові́дниця, ці, ж. Ворабка (столярн.). Сл. Дубр.